![]()  | 
	
		 | 
| 
	 | 
| 
		 
			 
			#1  
			
			
			
			
			
		 
		
	 | 
|||
		
		
  | 
|||
| 
		
	
		
		
			
			 
			
			Ну, нехай би смикнув за вухо, 
		
		
		
		
		
		
		
		
	
	Хай нагримав би раз чи два, — Все одно він би тата слухав І ловив би його слова… Раз Івась на толоці грався, Раптом глянув — сусіда йде. — Ти пустуєш тута, — озвався, — А тебе дома батько жде… Біг Івасик, немов на свято, І вибрикував, як лоша, І, напевне, була у п'ятах Пелюсткова його душа. На порозі закляк винувати, Але в хаті — мама сама. — Дядько кажуть, приїхав тато, Тільки чому ж його нема?..  |