Христианская поэзия, стихи, рассказы и притчи

Бог не пошлёт мне больше боли,
Чем я смогу перенести.
Пошлёт на всё Свою лишь волю,
И силы, чтоб за ним идти.
Идти, и верить, и держаться,
Его лишь узкого пути.
И с миром в сердце, наслаждаться.
И верить в то, что впереди.
Молиться, Слово познавать.
Делами веру подтверждать.
Любовью Бога дорожить,
Достойно во Христе прожить.
Иисус грехи наши забрал,
За нас, страдая на кресте.
Нам жизнь Святую даровал,
В любви Его, чтоб жили все.

[Богиня Мудв]

Мамина молитва
Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить незмінна і нетлінна
Віра—непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня а ній палає!
І слова, як вранішня роса:
Кожна крапля має силу Божу
Для нужденних, хворих і німих…
За дітей незрячих і безсилих—
Молиться не тільки за своїх!
За дітей, щоб вирвати із аду,
Усім серцем молиться вона.
В цій молитві сила зорепаду
І морської хвилі глибина…
Перед Богом на колінах мати,
А насправді—воїн на коні!!!
Дай бажання поряд з нею стати
І молитись, Боже, і мені!!!
20.05.2009р.

ВЕРУЮЩЕМУ

Вы - соль земли! не потеряйте силу.
Негодной станет Соль та на земле.
И можно выбросить ее в могилу,
Не будет пользы от нее нигде.
Вы - мира свет! стоящий на верьху горы!
Светите всем, несите утешение,
Такими вас Господь наш сотворил.
И к вам Его всегда благоволение.
Так, да светит свет ваш пред людьми!
Все добрые дела им покажите.
Да так, чтоб видели всегда они,
Прославили Отца чтоб и обитель.
Чтоб Слава Господа, всегда в сердцах жила,
И в мир, несла лишь свет яркосветящий.
Чтоб вера не потухшею была,
А возгоралась светом настоящим.
Свечу зажегши, ставь лишь на подсвечник.
Не прячь горящую ее, ты под сосуд.
И дому пусть несёт она, свет вечный,
На свет тот, еще многие придут.

[On-Line]

Спокойно ложусь я и сплю ибо Ты, Господи, един даешь мне жить в безопасности. (Пс.4:9)

[E-Name]

Не вставайте так быстро с молитвы
За закрытою дверью своей,
Пусть она уподобится битве
За друзей, за отцов, за детей.
За беспечных, не знающих Бога,
За отпавших, погрязших в грехах,
Пусть в ней слышится сердца тревога
О слабеющих в битве сердцах.
Очищайте сердца на коленях,
Убирайте греховный весь хлам
До тех пор, пока в эти мгновенья
Небо в сердце не спустится к вам.
А когда искушенья тревожат
И становятся тучи темней,
Уделяйте молитве побольше
За закрытою дверью своей!

[Bella Donn]

(Y)(Y)(Y)(Y)(Y)(Y)(Y)

[Богиня Мудв]

Дивувались люди побожні,
Що прийшли туди звідусіль,
Тож говорять про справи Божі,
Дуже просто, без всяких зусиль
Промовляють слова зрозумілі...
Диво, ніби примарний дим!
Може зранку нічого не їли,
Повпивались вином молодим?!
А Петро говорив сміливо,
Відкрилась небес висота.
Проростало у світ Боже диво,
Будувалася Церква Свята...
Наречена Господня, улюблена,
На землі вона – тіло Христа.
Гнана, мучена та не погублена,
Відродилася і підроста!!!
Церква – люди, що взяті зі світу,
Громадянство небесне у нас.
Ми – улюблені Божі діти,
І піднесені будемо в свій час!
Укріпи нас своєю правдою,
Щоб любов Твоя з нас потекла,
Щоб були ми для світу розрадою
І творили Божі діла.
Слава Богу Отцю і Сину,
Слава Духу Святому в віках.
Бог – Отець всю Христову родину
Посадив на небесних місцях!
Червень 2005р.

[Богиня Мудв]

Церква Христа.

Таємниця була у Бога,
Мрія схована в серці Христа,
Не відкрита колишнім пророкам,
Щоб здійснилась віків повнота.
По Його благодаті освячені
Ми безцінною кров’ю Христа...
В день далекий, Богом призначений,
Народилася Церква Свята.
Злинув Дух у зібрання Апостолів
І над кожним, як пломінь, палав.
Й говорили іншими мовами,
Як їм Дух промовляти давав.

"Что такое Библия? -
Спросил у пророка поэт, -
О чем эта книга старинная?"
Спросил и услышал в ответ.
Библия - это слово,
Данное нам небесами.
Жизнь, абсолютно новую,
Откроет она перед вами.
Библия - это хлеб,
Для тех, кто духовно голоден,
Это небесный свет,
Мрак разгоняющий полночью.
Библия - это родник,
Утоляющий твою жажду.
Из тех, кто к нему приник
Водицей напьется каждый.
Библия - это любовь,
Бог нас настолько любит,
Что пролил бесценную кровь,
Другой такой жертвы не будет.
Библия - это свидетельство,
Которое у тебя дома
Позволит с Иисусом встретиться,
Как будто вы с детства знакомы.
Библия - это твой шанс:
Приди ко кресту и покайся.
Меня Бог однажды от гибели спас,
Теперь твой черед, не теряйся.

[Богиня Мудв]

Народження Івана Хрестителя
Коли служив Захарій в храмі Божім,
Явився Ангел і йому сказав:
«Не бійся, бо твоя молитва Богу гожа.
І буде син. Назвеш його Іван!
І буде він на втіху і на радість,
До Господа вестиме він людей.
Вино йому не стане на заваді,
Із лона матері—у Дусі назорей!!!»
Захарій не повірив. «Як це буде?!
Дітей родити час наш відійшов…
І так уже сміються з мене люди!
Чого до мене зараз ти прийшов?»
«Я, Гавриїл, стою ось перед Богом!!!
Тому що ти повірити не смів,
Замовкнеш. І здійсниться осторога:
До родів сина будеш ти німий!»
Єлизавету втіха наповняє,
Дитина в лоні радісно тремтить!
Бо це Марія в гості поспішає
Й говорить тихо и лагідно: Привіт!
«Благословенна ти поміж жінками,
Благословенний плід в твоєму лоні!
Ти — мати Господа!!! І звідкіля я знаю..?»
А серце Духом радісним уповні…
Три місяці вони були ще разом,
Молились, вірили і прославляли Бога!!!
І народився той, що є Іваном,
Щоб готувати Господу дорогу!!!

Я, техесенько вранці, стаю на коліна,
І до Господа, щиро в молитві взиваю:
"Ти, мій Боже, єдина моя, Ти надія!
Як чудово створив, Ти, все від краю до краю!
Як продумано все, Ти зробив для людини,
Щоб людина із радістю все це сприймала.
Щоб даремно вона не втрачала години,
Тільки з вірою, щиро, Тебе прославляла!
Ти, Господь мій єдиний, Ти, рідний мій Батько!
Не покинь Ти, матусю, мою Україну
Ти, Господь мій єдиний, Ти, рідний мій Батько!
Бо вона ж бо на світі для мене єдина!

МОЯ УКРАЇНА.



Рідна мати, моя Україно,
Ти для мене на світі єдина.
Прикарпатьсі ліси й полонина,
Де ростуть полуниці й ожина.
Ти багата на землі родючі,
На степи, на ліси та на кручі.
На копалини різні та води живильні,
На народ працьовитий та вільний.
Дивлячись у вікно, бачу гори Карпати.
Їх смереки покрили і берізки та клени.
Завжди дихають гори, вони киснем багаті.
Вони радісно, користь приносять для мене.

Коли кохання безсило билося в істериці, вимагаючи взаємності, Любовпроводила безсонні ночі біля лікарняного ліжка, ні на що не зважаючи.
Коли кохання, дивлячись в постаріле п’яне лице, відвернулося, і,жаліючи себе, розтануло, як сніг, залишивши душу назавжди, Любовзалишилась, вдихаючи життя в холодні посинілі губи.
- Я тут безсила, - сказала Смерть, тихо танучи слідом за Коханням.
- Чому ж так відбувається? – запитав молодий Ангел у старшого „колеги”, зазираючи з цікавістю у сповнену Любов’ю душу.
- Все просто, - відповів Старий Ангел, який на своєму віку бачив мільйони звичайних людських душ.
- Все просто. Коли народилося Кохання – засяяла нова яскрава зірка,даруючи красу і радість всім навколо. Коли народилася Любов –посміхнувся Бог. А посміхається він, повірте, не так часто.

Записав притчу Євген Хайлов


ЛЮБОВ І КОХАННЯ
В одній звичайні людській душі жили Любов і Кохання.
Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стопроцентний зір.
Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх, беззаперечно приймаючи.
Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у виріщасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами. КолиКохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку правду,лікуючи болем.
Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто вміла дарувати насолоду.
Коли кохання кричало „я не проживу без тебе!”, любов відпускала на свободу, все ж тихо помираючи.

[E-Name]

Як щиро Бог мене кохає,
Явідчуваю це постійно.
Йому в житті я довіряю,
Він захист мій, Він щит надійний.
Коли на цій вузькій дорозі
Не стане сил і я втомлюся.
Встражданнях, смутку чи в тривозі
Завжди до Нього я молюся.
Тоді і серце веселіє,
Ящиро Бога прославляю,
І для Христа все більше, більше
Пісні від радості співаю.
Так щиро Бог мене кохає!
Явідчуваю це постійно.
Він все для мене посилає,
Щоб я служила Йому незмінно.

Зовет Господь к Себе, тебя, мой друг.
Его врата открыты днём и ночью,
Взвесь всё, и посмотри быстрей вокруг,
И смело возвращайся в дом, ты, Отчий.
Отец, так ждёт тебя, и дверь Его открыта.
Он любит всех, прощает всем грехи.
В кого даже душа мраком покрыта,
Покайся, грех признай свой и к Нему спеши.
Пока есть время и тебя Он ждёт,
Хотя и срок остался очень малый.
Смелее, друг мой, выходи вперед,
Чтоб не пришлось сказать: "Как жаль, что опоздал я"
Не пожалеешь, милый брат или сестра,
Когда к Отцу, ты, тихо постучишься в дверь.
С большим желанием, Он, ждёт грехов наших конца.
Только, в силу Отца, ты искренне поверь!

[Алкснис]

Прощать и каяться учусь,
И не легко это дается,
Нередко томит сердце грусть,
Коль в нем обида остается.
Еще больней, когда вина,
Как тяжкий камень душу давит,
Но учат Господа слова:
«Прощающего Бог прощает».
Прощать не семьдесят раз семь,
А бесконечно – Слово учит.
Тогда и личная вина
Не будет тяготеть и мучить.
Прощать и каяться учусь,
И не легко это дается,
Когда нет сил прощать, молюсь:
«Пусть Дух Святой в меня прольется».
Лишь те, в ком Божий Дух живет,
Прощать и каяться умеют;
Где дух Святой, там виден плод, –
Блаженны, кто Его имеет.

"Возьми лучикСВЕТА
И направь его туда,
Где царит тьма...
ВозьмиУЛЫБКУ
И подари ее тому,
Кто в ней так нуждается...
ВозьмиСЛЕЗУ
И положи её на щеку того,
Кому не знакомы слёзы сочувствия...
ВозьмиДОБРОТУ
И яви ее тому,
Кто сам так и не научился отдавать...
ВозьмиВЕРУ
И поделись с каждым,
У кого ее нет...
ВозьмиНАДЕЖДУ
И поддержи ею того,
Кто уже начал ее терять...
ВозьмиЛЮБОВЬ
И неси ее всему миру..."(K)(K)(L)

[Победа]

Как сильно любит меня Г-сподь
Е-го я чувствую повсюду
Скажите люди, скажите мне
Ну почему душа в тюрьме?


И хочет крылья распахнуть,
Дьявола с пути опять смахнуть
И посмотреть небу в глаза
А в них с расскаяньем, слеза...


Прости Г-сподь за все ошибки
За непонятные попытки...
Я вновь пришла и вновь склонилась
Душой разбитой покорилась...

[НИНО МИЧИ]

Спасибо, Господи, - за всё!
Что в жизни я познала...
За шквал эмоций и тепло,
Что душу согревало.
За сумасшедшую любовь-
Расположенье Божье,
Пусть обманулось сердце вновь
И счастье стало ложью.
За весь тернистый сложный путь,
За все мои паденья,
Внезапную прозренья суть-
За новый шанс рожденья.
За доброе плечо друзей,
Разбросанных по свету,
Любимых - любящих детей,
Чьей жизнью я согрета.
За всё, что мне пройти пришлось-
И сердце...не остыло,
За то, что место в нём нашлось
Всему, что есть и было.
Спасибо, Господи, за всё-
Я всех и вся - прощаю...
Надежду, как свечу в ночи,
С молитвой - зажигаю!!!