Москвини - угро-фіни та неправильні угорці.

Московську "побожність" задокументованоофіційно в їхньому збірнику церковних законів "Стоглаве",де читаємо: "Священики завжди п'яні, і в церквісваряться найогиднішими лайками; навіть б'ються вцеркві. А на них і люди рівняються: стоять у церкві в шапках, службиБожої неслухають, навіть глузуютьз неї; розмовляють між собою голосно, сваряться, вживаючи сороміцькихлайок". Та як же слухати службу Божу, коли (щоб її прискорити) священик"возглашає", диякон промовляє єктен'ю, дячок читає псалми, і це всі триводночас,не турбуючись, чи люди щось розуміють, чи чують.Московські священики ніяких казань не виголошували.

[Deja Vu]

Таня, я знаком с одним евреем по фамилии АГЕЕВ, но я же не кричу здесь об этом и не отношу вас на этом основании к евреям
=========================================
Олег, я не кричу и тем более ничего против евреев не имею, мало того, что я выросла с горскими евреями, у меня у бабушкиной сестры муж был еврей Михлин, зам. министра лесного хоз-ва Украины, очень умный и очень хороший, широкой души человек, и в Израиле много знакомых, которые с Кавказа уехали. А пост мой просто шутка, безобидная...у вас там вроде дома прохладно.

Москвин живе у духовому і фізичному рабстві. Своє приниження він намагаєтьсянадолужити містицизмом. Його душу полонила божевільна манія його власної божественості (андротеїзм). Ф.Достоєвськийу романі "Бесьі" показав цю
манію жахливо реально. Герой роману Кирилов каже,то людина стане Богом, зміняться її почуття, думка і дії, зміниться вона навіть фізично90. М.Бакунінобґрунтував своє безбожництвоу книзі "Бог й государство".В. Бєлінський— у листі до М. Гоголя та в статтях. Він доводив, що глибокебезбожництво москвинів є запорукою * *великої * майбутності * *Московщини. М.Чернишевський, П.Чайковський,М.Маліков намагалися зробити собі Бога з людини. А.Михайлов мріяв про нову релігію без Бога.

Грецький історик Геродот(484-425 до РХ) писав, що на просторі теперішньої Московщини живе народ андрофаги, тобто людожери92.І справді археологи знайшли в Московщині чимало т.зв. "смітників", що існували за неоліту (2000р. до РХ), а Геродот писав у 5 ст. до РХ. Отже, прамосквини були людожерами кілька тисяч років.Мабуть залишилися такими і по РХ, на що натякають московські пісні. Наприклад,ще й у XX ст. співали пісню, в якій жінка нахваляється забити свого чоловіка, зйого кісток зварити холодець, з його печінки—пиріг, з його мозку—юшку

Багатий сибіряк запросив адмірала А.Шидловськогона весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями.Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м'яса вонизроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявшиз адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м'яса.Про це знали гості. Обурений адміралі (українець)повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули.Навіть у XIX ст. влада записала чимало випадків, коли москвинине ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

[Deja Vu]

Дарчук, я твої провокації бачив у себе на краю головки. Своє походження я добре знаю та й своїх родичів. І не господін я тобі, запроданське рило . Краще читайте. хто ваші предки і чи сильно вас час змінив? Таракани, вас давити треба.
======================================
Паша, когда научитесь не кидаться на людей? Такое впечатление, что вы или вообще по-другому не умеете, или делаете это специально, так сказать градус повысить. Не переходите на личности, ищите другие аргументы.

Тетяна. своїм діткам будеш нотації читати. Зрозуміла ? Я його першим не чіпав. У вас, запроданців, чомусмь винуватцем лише є один опонент. Слідкуйте за собою, перед тим, як повчати. бо вас самих теба ще довго вчити.

По смерті царя Бориса Годуновамосквини схопити його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною іповезли через пеньки й ями до в'язниці. Там вдову задушили, сина закатували втой спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочкуне вбили одразу "дабы лепотой ея насладится, еже й бьіше". Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917-1967 рр. в СРСР(а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.
Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися надмертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, дерубаній голови зрадникам, а їхньою кров'юполивали тіло Мілославського

Більшовицькі революціонери вивчили психологію івивозять батька в одне місце, мати—в друге за тисячі кілометрів, старшихдітей—у третє, ще далі, а маленьких—до Московщини, де в дитбудинках змінюютьїхні прізвища на московські і виховують на яничарів. Вивезених не поселяють ухатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри ілишають у снігу проти неба. "Демократична" влада СРСР розстріляла,закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99%і не думали вбивати "советских" царів,начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР "Про охорону соціалістичноївласності" карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах наполі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей

Закон СРСР "Про охорону соціалістичноївласності" карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах наполі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей. Такількарічна каторга фактично обертається в кару на смерть, бо з неїповертається щонайбільше 10%. За кілька колосків, що однак згнили б. Єгипетськіфараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською"демократією". Кажемо про "демократію", себто народ, а нелише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Псковата Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривавамосковська "демократія" XX століття зсамої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду.На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду,знущань ВІСІМ МІЛЬЙОШВ.За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІММІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р.до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102.Цеж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канадізагинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. Іне лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид.Кілька менших народів СРСР вже неіснує.

В Одесі в 1918 р. жило багато українських родинутікачів з Галичини. Українська Галицька армія воювала проти більшовиків. Количервоні взяли Одесу, вони наказали тим родинам повертатися додому. Виділилиокремий поїзд, призначили день, коли галичани мають прийти на вокзал. Коли тіприйшли, москвини перестріляли всіх разом з немовлятами113.
У 1918 р. ленінці взяли Київ, і їхній командувач М.Муравйов надіслав ВЛенінутелеграму: "Ми вогнем і мечем запроваджуємо радянську владу. Взяли Київ. Гарматами били по палацах та церквах,по попах і ченцях немилосердно. Київська міська рада здалася і просила замирення.Я відповів наказом обстрілювати отруйним газом.Ми могли не допустити до вибухів та пожеж, але не хотіли, бо наше гасло є нищити все немилосердно

У спогадах очевидців таучасників війн 1917 і 1941 років знайдете багато фактів великого страху енкаведистів, коли падала чи захиталася їхня влада.Потрапивши в полон до українських повстанців (УПА), плакали, благали даруватиїм життя, ганебно, гидко було дивитися на них. Начальник НКВД, що вигубив мільйони людей, що постріляв тисячів'язнів власноручно— М.Єжов лежав у ліжку кількаднів хворим після невдалого замаху на його життя,хоч той замах не зачепив жодної його волосинки.

У пралісі є безліч небезпек людині. За деревамидалеко не видко, і не може людина передбачити: звідки і коли впаде на неїнещастя. Це породжує у лісовика не лишепідозрілість, а й відчуття безпорадності, що природно обертається на боягузтво.Москвин особисто—великий боягуз, що засвідчить кожний офіцер, що командувавмосковськими вояками. Він нападає лише тоді, коли чує за своїми плечами силусвого гурту, організації, війська, держави. Опинившись сам-на-сам чи побачивши, щойого гурт слабший за ворога, впадає в паніку. У спогадах очевидців таучасників війн 1917 і 1941 років знайдете багато фактів великого страху енкаведистів, коли падала чи захиталася їхня влада.

Стадний інстинкт самозбереження підказував шукати безпеки й охорони в гурті. Так зродилася у москвина ідея: "человек—ничто, а обшество—все","На миру й смерть красна", "Ломи стеной, иль малонас", "Нас—тьмы, и тьмы, и тьмы, попробуйте сразитесь с нами!" (О.Блок). Безпорадність,почуття меншвартості, боягузтво, кріпацтво,рабський побут, деспотична влада в родині,безапеляційна влада общини, деспотія уряду—все це виплекало і за багатопоколінь зміцнило стадність москвина. Чужинці—мандрівники по Московщині у XV-XX ст. свідчать, що
особистість (індивідуальність)—незнана річ москвинові.

Зовнішні вияви московського загарбництва(імперіалізму) пояснюють загарбництвом москвинів (царів та урядів). Несилаподивитися глибше, побачити саме джерело московського загарбництва, побачитиоті внутрішні сили, що породжують і живлять його. Тих сил є кілька.
Московщина потребувала грошей на зброю, бо сусіднідержави росли культурно і економічно, отже і військове. Збільшувати податкиуряд не міг, бо не залишалося вже нічого ще не оподаткованого, а старихподатків не могли зібрати всіх. Залишалося грабувати сусідів. Московський народза наказом свого царя радо йшов підбивати, поневолювати, визискувати, обкрадатисусідні народи. Замість працювати і віддавати панові доробок, надходила золотанагода самому стати паном, забирати все у підбитого народу.

Щонайменше—бутипідпанком, наглядачем, погоничем, жандармом на легкому хлібі десь у підбитійУкраїні, Кавказі, Азії. А в якому краї жити—москвинові байдуже. У кожномупідбитому краї він почувається паном, бо має владу наказувати і право та силуграбувати.Отже московське загарбництво постало і живиться не зпримхи чи жадоби самих московських царів, урядів, а також вдачею та світоглядомсамого московського народу. "Что взято—то свято",—каже москвин. Авзято самої землі чужої стократно більше, як мали своєї

Московщина загарбала: 1556 р. Татарську Орду, 1581-1645-Сибір,1709-Україну, 1721-Прибалтику і Фінляндію, 1739-Східну Чорноморщину, 1783-Крим,1792-Західну Чорноморщину, 1772-1792—частину Польщі, 1813-Грузію, 1815-рештуПольщі та Бесарабію, 1854-Амурщину, 1865-Туркестан, 1881-Хіву, Бухару. "За234 роки (з 1228р.) Московщина мала 160 війн зовнішніх
ла 128 років. Це були загарбницькі війни і лише 4оборонні. Ті оборонні тривали 4 роки

Більшовицька Московщина воювала: 1917-19 рр.Україну, 1920 р.-Польшу, 1921 р.-Казахстан і Грузію, 1922 р.-Туркменистаіі,Таджикистан і Україну (селянські повстання), 1929 р.-Китай, 1936 р.— Японію,1939р.-Фінляндію, Польшу, Румунію, 1941-45 рр.—Німеччину, 1945 р.-Японію,1956р.-Мадярщину. Тепер у московському ярмі є 178 мільйонів люду (разом ізсателітами). За переписом 1926 р. в СРСР було: москвинів 52%, а немосквинів—48%. А за переписом 1939 р. було: москвинів 58%, а немосквинів 42%. Отже,москвинів збільшилося на 6%, а немосквинів зменшилося на 6%. Це за московською"статистикою"

Московське загарбництво почалося від заснуваннядержави, коли Андрій Боголюбський сплюндрував 1169 р. Київ. Його син ЮрійСуздальський не брав участі у бою під Калкою 1223 р. Він хотів, щоб татарипобили київських князів, а сам, зберігши військо, став би найсильнішим з них іміг запанувати над усіма. Далі безперервно загарбували сусідні землі всі Івани,Петри, Катерини, Миколи, Ленін, Хрущов.
Міністр Катерини II Платон Зубов склав список державта династій, що їх має Московщина віддати Європі. У тому списку немає Швеції,Прусії, Польщі, Австрії, Данії, Туреччини. Де ж вони поділися? Відповідь на цедає його проект московської імперії. У тій імперії мало б бути шість столиць:Петербург, Москва, Астрахань, Відень, Костянтинопіль і Берлін. У кожній столиці—король,підлеглий московському імператорові251. Чи ж тепер у Берліні,Варшаві, Празі, Софії, Будапешті, Бухаресті не васали імператора Микити?