Цитата:
Сообщение от Ярина Мак
Во времена далекого совка инсулин давали диабетикам бесплатно плюс еще специальные продукты питания не содержащие сахара. Инсулин был немецкого производства, а где-то с 1982 года началось производство отечественного (советского) инсулина. Правда, он немного уступал по своим качествам импортному, но все же был всегда и бесплатно.
|
Поговаривают, что во времена далекого совка вообще ничего не было в магазинах; приходилось месяцами простаивать в очередях за тумбочкой. Я уверен, что и в медицине были прорехи, которые скрыты за ширмой. Например, психбольницы были просто переполнены неугодными режиму.
Добавлено через 3 минуты
Цитата:
Сообщение от Игорь Дэмя
Я хворію на цукровий діабет з інсуліновою залежністю,в тяжкому перебігі. Ін'єкції інсуліну-це єдина можливість для мене залишатися на ногах, та і взагалі живим. Чим не забарилася скористатися наша "нова" стара влада- в аптекі міста Києва с 1-го квітня на надійшло ні краплі імпортного інсуліну. А саме цей імпортний Лантус та Епайдра-це мої містки до життя.
Робіники аптеки №42(де я отримував інсулін) верзуть якісь дурниці на кшалт "переходіть на вітчизняний інсулін", "як дуже надо-купуйте", "залишків немає" і таке всяке.
Я неможу користуватись вітчизняним інсуліном-його якість це просто жах.І кожному хворому ендокрінолог підбирає інсулін і його дозу індівідуально! А купувати інсулін я не в змозі.
Ось і прирікає наша влада мене, і зі мною ще півтора мільйона діабетиків, на повільну і хворобливу смерть...
|
Зараз з ліками торба, бо в Україні війна. Це дуже сумно, бо хворі люди просто приречені.
Добавлено через 2 минуты
Цитата:
Сообщение от Игорь Дэмя
Я хворію на цукровий діабет з інсуліновою залежністю,в тяжкому перебігі. Ін'єкції інсуліну-це єдина можливість для мене залишатися на ногах, та і взагалі живим. Чим не забарилася скористатися наша "нова" стара влада- в аптекі міста Києва с 1-го квітня на надійшло ні краплі імпортного інсуліну. А саме цей імпортний Лантус та Епайдра-це мої містки до життя.
Робіники аптеки №42(де я отримував інсулін) верзуть якісь дурниці на кшалт "переходіть на вітчизняний інсулін", "як дуже надо-купуйте", "залишків немає" і таке всяке.
Я неможу користуватись вітчизняним інсуліном-його якість це просто жах.І кожному хворому ендокрінолог підбирає інсулін і його дозу індівідуально! А купувати інсулін я не в змозі.
Ось і прирікає наша влада мене, і зі мною ще півтора мільйона діабетиків, на повільну і хворобливу смерть...
|
Я маю на увазі окуповані території, бо там зовсім начхати на людське життя.