[Дядя Стам]

<span class="Apple-style-span" style="font-family: 'Times New Roman'; font-size: 14px; color: rgb(68, 68, 68); line-height: 18px; ">Внаслідок договору Молотова – Ріббентропа, цієї змови світового масонства, яку втілили в реальність більшовицько-сталінський СРСР і нацистсько-гітлерівська Німеччина – розпочалася Друга світова війна. І знову запрацювала машина смертного молоху по Україні.
У вересні 1939 року через *Орів відступали (переходили) до Румунії озброєні частини польської армії. Хтось із сільських хлопців почав по них стріляти. Поляки відплатилися тим, що поранили кількох орівчан і спалили 32 хати. Це були перші наші жертви в Другій світовій війні.
В суботу, 23 вересня 1939 року, на Дрогобиччину ступив новий окупант – червона армія.
По деяких селах, де були місцеві «капезеушники» (КПЗУ), червону армію вітали промовами, квітами і навіть ставили перед селами вітальні брами. Але через день-другий люди побачили, куди ведуть такі брами. Кооперативи «засвітили» пустками. Не стало навіть солі, нафти, сірників. Почали скликати віче, на яких закликали обирати «сельсовет», тобто голову сільської ради і її членів.
«Обирали», а фактично призначали, із бідних і найбідніших, тобто з люмпенів. Тих, що працювали за Польщі в різних державних установах, викликали до реєстрації в район. Хто подобався – залишали працювати, решту залишали для “следствія“. Дуже часто вони вже не поверталися в село.