[Битва Холодильников]

Судять мене

Присвячується герою хорватської нації
генералові Анте Ґотовині

Книгу пише лицар з роду мого,
У темниці він на чужині.
Повість надіслав квітці серця свого
В місто, що на рідній стороні.

«Гей, люба моя, ясен мій *посвіт,
А роки все плинуть і минають дні,
Що далеко єси, мій коханий квіт,
Що за гріш продали браття ріднії.»

Судять мене,
За рідне, святе,
Що найбільш люблю,
За що проливав кровію свою.
Судять мя,
Вороги, люба моя.
Але не знають, що свята правда –
Глибока вода.
Гей, любі діти, *земля наша родить,
Памятайте, що я вам прорік.
Хто своє не любить,спадок не боронить -
Божий лик не бачитиме ввік.
Судять мене,
За рідне, святе,
Що найбільш люблю,
За що проливав кровію свою.
Судять мя,
Вороги, люба моя.
Але не знають, що свята правда -
Глибока вода.