Записав притчу Євген Хайлов


ЛЮБОВ І КОХАННЯ
В одній звичайні людській душі жили Любов і Кохання.
Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стопроцентний зір.
Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх, беззаперечно приймаючи.
Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у виріщасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами. КолиКохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку правду,лікуючи болем.
Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто вміла дарувати насолоду.
Коли кохання кричало „я не проживу без тебе!”, любов відпускала на свободу, все ж тихо помираючи.