Україно моя, я, твоя!

Ти, богата на ниви й ліси.

Ти, прекрасна, любима моя!

Не злічити твоєї краси!

Я, закохана в тебе з дитинства,

І в село, у якому зростала.

Де з калини, чудове намисто,

Де кохання, я перше пізнала.

Де луги, зеленіють широкі,

І пахучі там квіти зростають.

Де тополі стоять одинокі,

По весні, солов"ї всім співають.