Найтрагічнішою зупинкою на цьому шляху стала Катинь. Польські офіцери, священики, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни. Їхнє вбивство було скоєно з нехтуванням прав і конвенцій цивілізованого світу. Їхня гідність - як солдатів, поляків і людей - було розтоптано. Рови смерті повинні були назавжди приховати тіла убитих і правду про злочин. Світ повинен був ніколи цього не впізнати. У родин жертв відібрали право на публічний траур, на те, щоб оплакати та гідно вшанувати пам'ять своїх близьких. Земля приховала сліди злочину, а брехня повинна була стерти його з людської пам'яті.