Сергей Петренко.
Это уж не та ли это просвященная Галиция бежавшая в ряды СС кто быстрее???
У вересні 1939 Червону Армію зустрічали квітами у вишиванках, з портретами Шевченка і жовтоблакитними прапорами.
За неповних 2 роки після розкуркулень, арештів, депортацій, розтрілів настрої населення змінились радикально. Підрозділи Вермахту зустрічали, як визволителів. Коли німці у червні 1941 відкрили львівські (та й не тільки львівські) тюрми, людей охопив жах! Такого в Галичині ще не бачили. Вражала не тільки кількість замордованих (а їх були тисячі), а й те як це було скоєно! З якою звірячою жорстокістю і цинізмом. Після побаченого люди бажали записуватись у Вермахт, Нахтігаль, Роланд, поліцію, самочинно йти на Схід зі зброєю щоб помститись за закатованих земляків, родичів, близьких. Так, що стремління записатись в Дивізію виникло не на голому місці.
А Ваш пост я вже у якійсь темі бачив.