До 2004 року я навіть не задумувалась де Схід а де Захід. Ми були єдині. Такі як Ви і подібні зробили все для того щоб нас роз"єднати в усьому. Тим більше в ідеології.


Все правильно. Продовжувалась (на жаль продовжується і тепер) тихенька повзуча русифікація України. Людям далеким від того, хто були їхні предки, "ким, за що закуті", за що боролись, за що кров свою пролили в боях з загарбниками (зодягнених у братерські шати також), у катівнях, таборах, людям байдужим до мови своїх предків, до історії свого народу, зазомбованими старшобратською ідеологією було достатньо комфортно у мовному і ідеологічному відношенні.
Коли ж тільки намітилась спроба українців знову стати українцями на своїй українській землі, одразу піднявся хай - "притесняют! лишают! геноцид! национализм!" І що найдошкульніше - найбільше кричать саме нащадки українців. Очевидно - спрацьовує комплекс забудька, яничара.