(1 - «суржик», 2 - «литературная норма»):
* * *1 * * * * / * * 2
здача (с суммы) / рэшта
иноязычный / иншомовный
пчола / бджола
жэлудок / шлунок
устройитысь / влаштуватысь
обойи / шпалэры
в кинци кинцив / врэшти рэшт
дьоргаты / шарпаты
утка / качка
госпиталь / шпыталь
уютно / затышно
хрусталь / крышталь
фонар / лихтар

Почнем же, братие, повесть сию от стараго Владимера до ныняшнего Игоря, иже истягну умь крепостию своею и поостри сердца своего мужеством, наполнився ратнаго духа, наведе своя храбрыя полкы на землю Половецькую за землю Руськую.

О Бояне, соловию стараго времени! Абы ты сиа полкы ущекотал, скача, славию, по мыслену древу, летая умом под облакы, свивая славы оба полы сего времени, рища в тропу Трояню чрес поля на горы! Пети было песнь Игореви, того внуку: "Не буря соколы занесе чрез поля широкая, галици стады бежать к Дону великому". Чи ли воспети было, вещей Бояне, Велесовь внуче: "Комони ржуть за Сулою, звенить слава в Кыеве. Трубы трубять в Новеграде, стоять стязи в Путивле".

На *какой язык больше похоже?

Саша, это твой любимый аргумент - цитата из "Слова о полку"? Типо написан на чисто-русском?:-D Кстати, до сих пор ведутся дискуссии на предмет его подлинности...Вот так вот...

Нет никаких возражений против живого украинского языка и естественных полонизмов в нем. Возражение вызывает искусственно созданный «литературный украинский», который настолько далек от народного, что добросовестные лингвисты просто относят их к разным классам языков (народный - к восточнославянским, а литературный - к западнославянским языкам чешско-польской традиции). А посему каждый пользующийся литературным украинским языком должен понимать, что говорит на языке специально созданном для того, чтобы на Украине осталось как можно меньше Руси и стало как можно больше Польши.

bystro - быстро, скоро; bystry - быстрый, скорый; bytnosc - бытность; bywac - бывать; bywaly - бывалый;

Літера "B":
baba - баба; babka - бабка; babula - бабуля; bachnac - бахнуть, бухнуться;
bojac sie - бояться; badian - бадьян; bajac - баять (говорить, рассказывать);
bajadera - баядера; bajka - байка; baki - баки, бакенбарды; balwan - болван;
balyk - балык; banda - банда; bandura - бандура; barak - барак; baran - баран;
baranina - баранина; bard - бард (песенник); barszcz (барщ) - борщ; basen - бассейн;
baszta - башня; basztan - баштан; batalia - баталия; batyst - батист; baza - база; bazowy - базовый; bazant - фазан; beczka (бечка) - бочка; belka - балка;
belkotac - булькать; bestia - бестия; bezbrody - безбородый; bezduszny - бездушный;
bezdzietny - бездетный; bezgraniczny - безграничный; bezludny - безлюдный;
bezludzie (безлюдзе) - безлюдье; bez mala - без мала; bezmyslny - бессмысленный;
beznadziejny - безнадежный; beznogi - безногий; beznosy - безносый;
bezostny - безостный; bezpiory - безперый; bezplatny - безплатный;
bezplodny - безплодный; bazprawie - бесправие; bezradosny - безрадостный;
bezrogi - безрогий; bezrybny - безрыбный; bezsilny - бессильный;
bezustannie - безустанно; bezwstydny - бесстыдно; bezzebny - беззубый;
beben - бубен; bechnac - бахнуть, бухнуть; biada - беда; bialkowy - белковый;
bialy - белый; bic (биць) - бить; bicz - бич; biczowac - бичевать; biedny - бедный; biedniak - бедняк; biedota - беднота; bieg - бег; biegle - бегло; bielak - беляк (заец); bielmo - бельмо; bies - бес; biezec - бежать; bitwa - битва; bity - битый; blacha - б**ха; bladolicy - бледнолицый; bledniec - бледнеть; blisko - близко; blizni - ближний;
blizej - ближе; bluza - блуза; blogoslawic - благословить;
blogoslawienie - благословенье; bobak - бабак; bobowy - бобовый; bober - бобр; bochenek - буханка; bodnac - боднуть; bogaty - богатый; bogactwo - богастство; bogini - богиня; bohater - богатырь (герой); bojazliwosc - боязливость;
bojowy (боевы) - боевой; bok - бок, сторона; bolaczka - болячка; borsuk - барсук; bozy - божий; bob - боб; Bog - Бог; boj - бой; bor - бор (сосновый лес);
bractwo - братство; brac - брать; brac sie - браться; bradziazyc - бродяжить, шататься;
brak - брак; brakowny - бракованый; bransolet - браслет; bratobojca - братоубийца;
brawada - бравада; braz (бронж) - бронза; brednie - бредни; broda - борода;
broszka - брошка; brodka - бородка; brusek - брусок; bryczka - брычка;
brygada - бригада; brylant - брильянт; brzeg - брег, берег; brzoza (бжоза) - береза;
brzuszek (бжушек) - брюшко; brzytwa - бритва; buch - бух; buchnac - бухнуть;
buciki - ботики, ботинки; buhaj - бугай; bujny - буйный; buk - бук; bukiet - букет;
bukwa - буква; bulat(ny) - булат(ный); bulawa - булава; buleczka - булочка;
bulka - булка; bunt - бунт; buntowac - бунтовать; bunczuk - бунчук;
burknac - буркнуть; bursa - бурса; bury - бурый; burza (бужа) - буря; burzan - буран; burzec - буреть; busola - буссоль; butelka - бутилка; by (частица) - бы;
byc (быць) - быть; byk - бык; bylina - былина; bylinka - былинка (травинка);

Панове "любители древностей. Будьте проще - и Вас поймут."
Для тих, кому "списочек коротковат", продовжуємо гру під назвою "російська мова - це калька з польської".
Одразу відсилаю до джерела: "Д.Гессен, Р.Стыпула. Большой польско-русский словарь. Москва: Русский язык - Варшава: Ведза повшехна, тт. 1,2, 1988г."
Увага! Навмисно опускаю слова - позначення технічних і наукових термінів (їх - більше половини словника), які мають однакове звучання та написання в обох мовах.
Літера "А":
akrostych - акростих; akt - акт; akuratny - аккуратный; alabaster - ал**астр;
alfabet - алфавит; arab - араб; arak - арак; arbuz - арбуз; arnika - арника (бот.);
artel - артель; artystka - артистка; ascetyzm - аскетизм; atak - атака;
ataman - атаман; atlant - атлант; atom - атом; attyka - аттика; autor - автор;

Нет это не аргумент, это я в вас пытаюсь разбудить зов предков. Может у кого то глаза откроются и он прозреет.

Літера С:
caca - цаца (смотри, какая цаца); cackac sie (цацкаць се) - цацкаться; cadyk - цадик;
calizna - целина; caly - целый; calowac - целовать; calowac sie - целоваться;
cap(ac) - цап(ать); car - царь; carski - царский; cech - цех; cechowy - цеховой;
cedr - кедр; cedrowy - кедровый; cedzic - цедить; cekiny - цехины; cel - цель;
celny - (при)цельный; cena - цена; cenic - ценить; cenic sie - цениться;
cennik - ценник; cenny - ценный; cenzor - цензор; cenzura - цензура; cep - цеп;
ceramika - керамика; ceremonia - церемония; cerkiew - церковь;
cerkiewny - церковный; cesarka - цесарка; cesarz - цесарь, кесарь;
cesarzewicz - цесаревич, кесаревич; cetnar - центнер; cezura - цезура;
chadzac - хаживать; chalat - халат; chala - хала; chaltura - халтура; chalupa - халупа;
chalwa - халва; cham - хам; chamski - хамский; chamka - хамка; chamstwo - хамство;
chan - хан; chandra - хандра; chanski - ханский; chanstwo - ханство; chaos - хаос;
chapac - хапать; charakter - характер; charakterny - характерный;
charakterystyka - характеристика; charkac - харкать, хрипеть; charyzmat - харизма;
chasyd - хасид; chasydyzm - хасидизм; chaszcze - хащи, заросли; chata - хата;
chciec (хцець) - хотеть; chciec sie (хцець се) - хотеться; cherlac (херляць) - хиреть;
chimera - химера; chinina - хинин; chlamida - хламида; chlast - хлыст; chleb - хлеб;
chlebny - хлебный; chlew - хлев; chlup - хлюп; chlodnie (хлодне) - холодно;
chlodny (хлодны) - холодный; chlostac (хлостать) - хлестать; chlod - холод;
chlyst - хлыст; chmiel - хмель; chmurzyc sie (хмужиць се) - хмуриться;
chociaz (хоцяж) - хотя; chodzic - ходить; cholera - холера; choleryk - холерик;
cholewa - халява; choragiew (хоронгев) - хоруговь; chorazy (хоронжы) - хорунжий;
chorzec (хожець) - хворать; chor - хор; chram - храм; chrapac (храпаць) - хрипеть;
chrapowaty (храповаты) - хрипловатый; chrobry (хробры) - храбрый;
chronic (хрониць) - хранить, защищать; chrumkac - хрумкать, хрюкать;
chrypiec (хжипець) - хрипеть; chryply - хриплый; chrystianizacia - христианизация;
chrzan (хжан) - хрен; chrzanowy (хжановы) - хреновый; chudnac (худнонць) - худнуть;
chudy (худы) - худой; chuligan - хулиган; chuliganka - хулиганка;

chuliganski - хулиганский; chuliganstwo - хулиганство; chutor - хутор;
chwalba - хвальба; chwalic (хвалиць) - хвалить; chwalic sie (хвалиць се) - хвалиться;
chwala - хвала; chwat - хват; chwost - хвост; chybki (хыбки) - шибкий, быстрый;
chytry (хытры) - хитрый; chytrzec - хитрец; chytrzyc - хитрить; cialo - тело;
ciamkac (цямкаць) - чавкать; ciapa (цяпа) - (рас)тяпа ciasny (цясны) - тесный;
ciasto (цясто) - тесто; ciagac - тягать, волочить; ciagacz - тягач, волоочильщик;
cieciorka (цецерка) - тетерка; cichy (цихы) - тихий; ciebie (цебе) - тебе;
cieczka (цечка) - течка (у животн.); cielec - телец; cielesny - телесный;
cielecina (целенцина) - телятина; cieletnik - телятник; cielic sie (целиць се) - телиться;
ciemiaczko - "темечко" (родничек у детей); ciemnica - темница; ciemno - темно;
ciemny - темный; ciemnota - темнота; cien (цень) - тень; cienie - тени;
cienko (ценко) - тонко; cieplak - тепляк; cieply - теплый; cieplo - тепло;
cieplota - теплота; ciern (церн) - терн, терние; cierpiec (церпець) - терпеть, страдать;
cierpki (церпки) - терпкий; cierpkosc - терпкость; cierpliwosc - терпеливость;
cierpliwy - терпеливый; ciesak (цесак) - тесак; cieszyc (цешиць) - тешить;
cieciwa (цецива) - тетива; ciezki (ценжки) - тяжкий, тяжелый; ciezko - тяжко;
ciezkosc - тяжесть; cis - тис (дерево); cisowy - тисовый;
ciut-ciut (цют-цют) - чуть-чуть; ciwun - тиун, тивун; cmok (цмок) - чмок;
cmokac - чмокать; cmokac sie - чмокаться; cud - чудо; cudactwo - чудачество;
cudaczka - чудачка; cudotworca - чудотворец; cudzoloztwo - чужеложство;
cycki (цыцки) - сиськи; cygan - цыган; cymbaly - цымбалы; cymbalista - цымбалист;
cyniczny - цыничный; cyrk - цирк; cyrkowy - цирковой; cytata - цитата;
cytrusowy - цитрусовый; czad - чад; czаdra - чадра; czadzic - чадить; chajka - чайка;
chajnik - чайник; czapka (чапка) - шапка; czapeczka - шапочка; czapla - цапля;
czaprak - чепрак; czary - чары; czarka - чарка; czarno - черно; czarno-bialy - черно-белый; czarnobrewy - чернобровый; czarnobrody - чернобородый;
czarnogrzywy - черногривый; czarnoziem - чернозем; czarny - черный;
czarodziej - чародей; czarodziejka - чародейка; czarowac - чаровать;
czart (чарт) - черт; czartowski - чертовский; czasza (чаша) - чаша;
czaber - чабер (раст.); czcic (чциць) - чтить; czeczotka - чечетка; czekan - чекан;
czepiec - чепец; czeresznia - черешня; czernina - чернина; czerpac - черпать;
czerpak - черпак; czerstwiec - черстветь; czerstwy - черствый; czerw - червь;
czerwieniec (червенец) - червонец; czesac (чесаць) - чесать; czesac sie - чесаться;
czesucza - чесуча; czesc (ченсьць) - часть; czesto (ченсто) - часто;
czestokol - частокол; czesty (ченсты) - частый; czesc (чесьць) - честь;
czlon (члон) - член; czlowiek (чловек) - человек; czolo (чоло) - чело;
czolobitny - челобитный; czort - черт; czolno (чолно) - челн, лодка; cztery - четыре;
czuc (чуць) - чуять; czumak - чумак; czyn - чин (действие); czynic - чинить; czysto - чисто; czyscic - чистить; czytac (чытаць) - читать; czytelnik (читатель; czyz - чиж;
czyzyk - чижик.

Що, невже не видно, що російська - це просто зіпсована польська мова? Ну нездарні москалі виявилися, що польську мову вивчити не змогли (досі її не розуміють) - от і вигадали поляки для них штучну мову - російську. На основі "местных монголо-тюркских говоров".
"Списочек уже не такой короткий, не правда ли?" А ми ж іще тільки на третій букві алфавіту.

Нет это не аргумент, это я в вас пытаюсь разбудить зов предков. Может у кого то глаза откроются и он прозреет. *

<font class="Apple-style-span" color="#776655">Сегодня 02:42

Зов предков говоришь? А по скифски у тебя ничего нет? Или по кимерийски? Кстати, мои предки в Москве не жили

Роби перегрелся . Ну , хлами дальше .

Ты еще не спишь, болезный?

Ну гонево!!! И халва и хан оказывается польские слова.

НУ и что ты тут привел соварь(md) ,ты сам присмотрись,что ЗУ разговаривает по польски.

Багато наших недругів,ворогів ,тощо,намагаються ототожнювати український націоналізм з фашизмом(нацизмом),але знову ж таки, використовуючи хоча і примітивну, але маніпулятивну технологію свідомістю людей,які в переважній більшості звикли вживати бездумно потік неякісної і неправдивої інформації.Суть цієї маніпуляції така: відволікти увагу людей, при цьому використовуючи загально засуджений “ярлик” і “навісити” його на щось або когось,а ви виправдовуйтесь,що не “верблюд”. Власне, так відбувається і по відношенню до ідеології українського націоналізму.Але є факти,які заперечують ганебні наклепи.Зокрема основним ідеологом українського націоналізму вважається Дмитро Донцов. І в 1926 році вийшла праця Д.Донцова- “Націоналізм”.Ця праця визначила головні філософські напрями розвитку націоналізму,виховала і вказала шлях до боротьби і утвердження національної ідеї тисячам і тисячам українських патріотів.Скажіть будь-ласка,чи в 1926 році світ знав А.Гітлера і чи чув про фашистську ідеологію?Відповідь-ні.Невірете- можете перевірити.Можуть знайтися такі ,котрі скажуть,що фашизм є похідною українського націоналізму,але скажіть тоді,чи УПА воювала десь скажімо під Москвою,Берліном чи де інде,окрім українських земель.Український націоналізм-є не просто ідеологією,це є стиль життя.Це шляхетність і лицарська відвага,це прагнення до власного відчуття гідності і самоповаги,це чин заради теперішніх і майбутніх поколінь,це безоглядна любов і прагнення до свободи всім своїм єством,це альтруїзм і егоїстичне ставлення в служінні власній батьківщині,заради незримих цілей і неосяжного прагнення йти вперід з Україною в серці. Це Україна-понад усе!

Придурков комуто надо же читать .:-D

Дениска, я вроде отличаю польский от украинского. А ты нет? Ну что поделать....Для москаля все иностранные языки на одно звучание

Ну гонево!!! И халва и хан оказывается польские слова.


Ты хоть перечитал. Похвально(Y)

Я зная украинский, смотрю по ящику польский канал и половину понимаю а если не быстро говорят то процентов 80.

Ну может не 80, но смысл сказанного понимаю.

повторяю для тебя«Щонайпэршэ потрибно прымушуваты його якнайшвыдшэ прыщэпыты соби вакцыну й у такый спосиб запобигты шкидлывому вплыву отруты на пидшлункову залозу», - упэвнэно вымовыв вин, и продовжыв: «Алэ найважлывишэ - потрибно прымушуваты його прынаймни раз на тыждень прийижджаты до миста, звэртатыся до пэршого липшого шпыталю и робыты соби щэплэння однократною пидшкирною ин'екциею. Врэшти-рэшт, сьогодни в Украйини кожэн вантажнык мае можлывисть швыдко и бэзкоштовно одэржуваты вси нэобхидни щэплэння!» Совсем уж любопытно, если из него убрать гласные: «Щ н йп рш п тр бн пр м ш в т й г якн йшв дш пр щ п т с б в кц н й т к й сп с б з п б гт шк дл в м впл в тр т н п дшл нк в з л з», - п вн н в м в в в н, пр д вж в: « л н йв жл в ш - п тр бн пр м ш в т й г пр н ймн р з н т жд нь пр йиждж т д м ст , зв рт т ся д п рш г л пш г шп т лю р б т с б щ пл нн дн кр тн ю п дшк рн ю н' кц . Вр шт -р шт , сь г дн в кр йин к ж н в нт жн к м м жл в сть шв дк б зк шт вн д рж в т вс н бх дн щ пл нн !» Сразу бросается в глаза обилие шипящих и свистящих, причем особо наглядным становиться наличие большого количества звукосочетаний не свойственных руським говорам и наоборот, чрезвычайно типичных для польского языка ( в данном случае такие звукосочетания, как: ПШ, ШП, ШТ, ЖЛ, РШ, РЖ, ШВ, ЙШВ, ДШ, ДШЛ, ЙИЖДЖ, ДШК). Также заметно наличие весьма неблагозвучных сочетаний состоящих из 2-х, а иногда 3-х и даже 4-х согласных подряд (ср. ПШ, ДШЛ, ДШК, ЙШВ, ЙИЖДЖ).
ЭТО УКРИНСКИЙ.А ТЕПЕРЬ ЕСЛИ ХВАТИТ УМА ПЕРЕВЕДИ НА РУССКИЙ И ПОЧИТАЙ.

Дениска, и что с того. Ктото придумал текст, специально подставляя шиплящие. При большом желании, то же самое можно и по-русски придумать:-D

Да и с чего ты взял, что именно московский диалект - правильный?

Я зная украинский, смотрю по ящику польский канал и половину понимаю а если не быстро говорят то процентов 80. * * * * * * * * * * * * * * * * * *.............................. * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * невже такий розумний? Бо я поляків взагалі нерозумію, деякі окремі слова є схожі.

ВОТ ПОЛЬСКИЙ ВАРИАНТ,НАЙДИ ОТЛИЧИЕ"Schonaypэrshэ potrybno prыmushuvatы jego yaknayshvыdshэ vaktsыnu prыschэpыtы i umyj go w takыy zapobyhtы sposyb shkydlыvomu vplыvu pydshlunkovu otrutы na raka" - upэvnэno win vыmovыv i prodovzhыv: Alэ nayvazhlыvyshэ - potrybno prыmushuvatы jego prыnaymny co tыzhden pryyyzhdzhatы do sztuki, zvэrtatыsya do pэrshoho lypshoho shpыtalyu <SPAN style="BACKGROUND-COLOR: #e6ecf9; COLOR: #000" title="" closure_uid_shr80t="54" Yc="robыtы i oczyscic raz yn'ektsyeyu pydshkyrnoyu schэplэnnya. " Xc="и робыты соби щэплэння однократною пидшкирною ин'екциею.">robыtы i oczyscic raz yn'ektsyeyu pydshkyrnoyu schэplэnnya. Vrэshty-rэsht dzis kozhэn vantazhnыk Ukrayyny ma mozhlыvyst shvыdko i bэzkoshtovno odэrzhuvatы vsy schэplэnnya nэobhydny! "

Дениска,а скажи правду,сам хоть читаешь(не спрашиваю или понимаешь)то,что копируешь?

Український націоналізм-є не просто ідеологією,це є стиль життя.Це шляхетність і лицарська відвага,це прагнення до власного відчуття гідності і самоповаги,це чин заради теперішніх і майбутніх поколінь,це безоглядна любов і прагнення до свободи всім своїм єством,це альтруїзм і егоїстичне ставлення в служінні власній батьківщині,заради незримих цілей і неосяжного прагнення йти вперід з Україною в серці._________________________А еще МАХРОВЫЙ ИДИОТИЗМ....

<span class="Apple-style-span" style="font-family: verdana, geneva, lucida, 'lucida grande', arial, helvetica, sans-serif; font-size: 13px; color: rgb(29, 29, 29); ">Не всі дослідники з цим погоджуються. Традиційне твердження про Київську Русь як колиску трьох східнослов'янських народів не має під собою реального наукового грунту, — його слід відкинути як ідеологічну вигадку.
У пам'ятках другої половини XI ст. вже засвідчено чимало українських діалектних особливостей (зокрема, перехыд вибухового g у фрикативний h, злиття голосного ы, і у специфічний український звук и, зближення ненаголошених е—и у вимові типу сеило, веисна, веиликий, перехід “ятя” в і тощо).
Виразні місцеві протоукраїнські особливості формувалися у галузі граматики, ситаксису, лексики.

<span class="Apple-style-span" style="font-family: verdana, geneva, lucida, 'lucida grande', arial, helvetica, sans-serif; font-size: 13px; color: rgb(29, 29, 29); ">Термін “давньоруська мова” має право на існування, але вживати його правомірно лише щодо писемно-літературної мови, яка, поряд із церковнослов'янською, обслуговувала всі сфери державного життя і була спарвді спільною (хоч і з певними регіональними мовними особливостями) для всієї території Київської Русі.

<span class="Apple-style-span" style="font-family: verdana, geneva, lucida, 'lucida grande', arial, helvetica, sans-serif; font-size: 13px; color: rgb(29, 29, 29); ">Отже, заключним етапом процесу формування української мови як самостійної мовної системи був занепад зредукованих ъ та ь.
Цей процес у південно-західних протоукраїнських говорах завершився в першій половині ХІ ст. У протоукраїнських північних говорах — протягом першої половини ХІІ ст., а в проторосійських говорах — лише в кінці ХІІІ ст.
Формування української мови, як і інших східнослов`янських, почалося від праслов`янського періоду і розтягнулося на декілька століть. проте процес становлення східнослов`янських мов не був синхронним. Найраніше він розпочася з української мови через те, що майже вся територія нинішньої України була частиною прабатьківщини слов`ян, а інші східнослов`янські регіони в той час ще були заселені неслов`янськими племенами — балтами та фінно-уграми.
Отже, рубіж ХІ—ХІІ ст. можна умовно визнати початком самостійної історії української мови як мови українського народу.

<span class="Apple-style-span" style="font-family: verdana, geneva, lucida, 'lucida grande', arial, helvetica, sans-serif; font-size: 13px; color: rgb(29, 29, 29); ">Як відомо, унаслідок занепаду зредукованих ъ та ь виникло чимало фонетичних перетворень, спільних для всіх східнослов`янських діалектів, але значна кількість цих змін у різних діалектних ареалах дала різні результати, що стали новими розрізнювальними особливостями окремих східнослов`янських мов, зокрема, стали притаманними лише українській мові: перехід о, е в і у нових закритих складах (віл, кінь, піч), розвиток приставних голосних о, і (овруч, олжа, іржа, імла), поява сполучень -ри-, -ли- у позиції між приголосними (глитати, дрижати), поява форм типу відкритий, рий, злий, шия, умийся, зміна приголосних л>ў (вовна, вовк, товстий), пом`якщення приголосних з, ц, с у суфіксах -зький, -цький, -ський (польський, галицький), асиміляція j м`якими приголосними і як наслідок, — їх подовження (життя, зілля, збіжжя,суддя, ніччю)тощо.

Це все для Дениса.

Шо зробиш,шоб зрозуміти Націоналіста треба ним бути!!!!!!!

невже такий розумний? Бо я поляків взагалі нерозумію,______________________Ксю, да ты и украинцев не понимаешь... Чего уж там поляки...:-(

ЧИТАЛ,ЧИТАЮ,ПОНИМАЛ,ПОНИМАЮ..УКРАИНСЬКА МОВА(ЛИТЕРАТУРНА) СОЗДАНА ДЛЯ УНИЧТОЖЕНИЯ РУСИ,НО ТОЛЬКО НА УКРАИНЕ ЕЙ МАЛО КТО РАЗГОВАРИВАЕТ.

Я смотрю собрались филологи. Вечер перестает быть томным. Пора прощаться. Всем, всем, всем доброй ночи. Надеюсь увидеть всех завтра живыми.(H)

Ксю, да ты и украинцев не понимаешь... Чего уж там поляки.. * * * * * * * * * * .............................. * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *Ну якщо ви мене розумієте-значить два чоботи пара. Ми на одній мові розмовляємо-руській